Осінній Рейд 2014. Звіт команди 'Бульби 18+'

Мандруючи просторами Перемешлянського району, ми з хлопцями зійшлись на думці, що “Осінній Рейд” - це один з найбільших краєзнавчо-мандрівних заходів Пласту. Як би не Рейд, ми б не вибрались, отак на два дні, мандрувати околицями Львова, і звісно ж, щоб не побачили усю красу нашого регіону, це я пишу без іронії, бо краще один раз побачити, ніж 10 разів почути чи прочитати, хоч і звісно побачити і 10 разів прочитати це взагалі супер :)

Дізнавшись, що Рейд відбуватиметься 27-28 вересня і прогноз погоди на ці дати чудовий, вирішили йти. В команді нас було троє, Назар Піх, я та Славко Кулак, такої кількості учасників було достатньо, аби взяти участь у старшопластунському заліку. До слова, всі ми були в одній команді ще на першому Осінньому Рейді, який стартував з кінцевої зупинки трамваю №7, на вул. Шевченка. (як хтось нагадає рік - то впишу)

День перший.

Добравшись до місця старту, неподалік с. Великі Глібовичі, в суботу о 8 ранку, ми зітхнули з полегшенням, бо встигли на старт, і одночасно з важкістю, бо до нашого старту ще було більше трьох годин. Поки чекали - роздобули перекус, пригадую, що десь ще до обіду ми згадували матерів юнаків і дякували їм за смачні канапки :).

Я все гарно відфотографував - місце старту, величезну кількість команд, команди учасників з чугунними відрами, команди з великими господарськими лопатами та сокирами, та багато іншого, проте при падінні камери загубив картку пам’яті :( Тому якби хто знайшов біля магазину десь там в селі на траві мікроSD карту - то моя :) Фото в цьому дописі - Назара Піха.

Обираючи маршрут руху по дистанції, ми керувались Фройдом, тому обрали дорослий і не популярний маршрут :)

Першим нашим контрольним пунком, була “Точка G”, а саме камінь в с. Квітневе.

Через поля, плантації ожини, яку ми не могли пропустити і не позбирати, дійшли до наступної точки, точки V, фалічних символів, закинутих вапнярських печей в с. Любешка.

Небо почало затягувати хмарами, а нашу подорож до точки Х неподалік с. Вілявче почав супроводжувати холодний вітер, який все ж таки змусив нас вдягти штани.

Оскільки тут фоткав я - фото з цього КП немає. Але добре, що це було суддівське КП з кросвордами, які ми легко розв’язали :)

Наш ліміт восьми годин першого мандрівного дня наближався до закінчення, через це ми вирішили рухатись у напрямі до фінішу, але перед тим зайшли на точку І, вежа мобільного зв’язку неподалік с. Стоки.

До фінішу за азимутом залишилось лише 4 км, ми маємо ще 40 хв, яких впринципі достатньо для вчасного фінішу. Не зважаючи на дрібний дощик, ми сухі і досить чисті, руки не подерті, обличчя ще не відчувало ляпасів від молодих берізок, ожини, малини, кропиви та іншої чагарникової рослинності, а найголовніше, що є досить хороша дорога, яка йде в потрібному нам напрямку. Проте тривало це не довго… В деяких моментах здавалось, що то “Gorgany Race” по Ґорґанах, в інших, що то “Стежки Героїв” по Карпатських хащах. Змордовані тими випробуваннями, все ж попадаємо на нормальну дорогу, однак вже мокрі, брудні, з обдертими руками та поколото-кусаними ногами. Ще кілометер і ми на фініші!

Мусимо подякувати дівчатам, а саме Христі Качмарик і Юлі Поліковській за зустріч на фініші :) та вечірні посиденьки, а також за смачні відбивні та цукерки, Гулічу за теплу ніч, місцевим гопнікам за нічний прорух, і юнацтву, яке з п’ятої ранку не давало спати.

Підсумок за перший день.

Перепад висот по нашому маршруту:

Трек маршруту першого дня:

День другий.

Ранок. Смачний сніданок. Старт.

Перше КП другого дня, точка Z, в с. Свірж, нанесено на карту з похибкою, та це не страшно, бо на місці цієї точки ми надибали суперові дубки. Взявши поправку прямуємо до правильного місця розташування точки.

Далі вже ходженою в якомусь році на Осінньому Рейді дорогою мандруємо до точки К, каплиці в с. Копань.

Точку P, яка була наступною за маршрутом, спіткала доля свіржського замку, проте це дало нам змогу завітати на справжній хутір, до Назарових та Славкових родичів. Фото на Точці.

Дійшовши через поля до дороги між с. Підвисоке та с. Кимиром, в нас розпочався асфальтовий туризм, про який думаєш, щоб пошвидше він закінчився :)

Точка Т. Неподалік с. Ушковичі. Пісочні скельні утворення.

Точка W, в с. Чуперносів, Церква.

На цій точці ми дізнаємось, що є ще шість бонусних КП. Ми взяли тільки одне, і то шосте :)

Минаємо горб, і ми вже на вуличках Перемишлян, ще трішки і фініш. Ура!!!

Підсумок за другий день.

Перепад висот по нашому маршруту:

Трек маршруту другого дня:

P.S. Найскладнішим випробуванням для нас, як виявилось - було добирання до Львова “комфортабельним” автобусом Богдан, з відсутністю повітря, простору та мінімального освітлення 3:)

P.S.S. В цьогорічному Рейді участь приймали і юнаки з нашого (Бульбівського) найменшого гуртка, які хоч і знехтували традицією назви команди, проте вправно долали маршрут, принаймні ми на це розраховуємо :), і маємо надію побачити їх звіт з перегонів.